«Успіхи породжують заздрість». ГУР стало новим видом ЗСУ, Буданов — «стовп оборони» України — інтерв’ю з генерал-лейтенантом Кондратюком

Валерій Кондратюк — генерал-лейтенант, який в різні роки був і головою Служби зовнішньої розвідки, і начальником Головного управління розвідки, і начальником департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

Radio NV вирішило саме його розпитати про чутки щодо ймовірного звільнення чинного очільника ГУР Кирила Буданова. В інтерв’ю Кондратюк розповів про втрати розвідників, конкуренцію між спецслужбами та роль Буданова в обороні України та її майбутній перемозі.

— Усі пам’ятають дуже успішні операції ГУР — на території Росії, за кордоном, на тимчасово окупованих територіях, але все одно, коли з’являються чутки про те, що Буданова можуть звільнити, є підозра, що, мабуть, це не на порожньому місці. Чи ви розумієте, а яких ворогів міг нажити собі очільник ГУР всередині країни?

— Коли Буданов повністю своє життя і діяльність в очолюваній ним структурі присвятив захисту нашої держави, я б сьогодні сказав, що в нього не має бути особистих ворогів, а мають бути, як колись сказав [кардинал] Рішельє, вороги нашої країни. Він колись сказав, що немає особистих ворогів, а є вороги Франції. У цьому випадку, мені здається, що це дуже влучно підходить до Буданова.

Знаєте, в нашій державі, коли говорять про зазначені чутки щодо Буданова, багато коментарів висловлюються не лише журналістами, а й експертами, і колишніми співробітниками силових структур; починають робити аналіз помилок. І вони намагаються на цьому зробити висновки — що саме стає можливою причиною появи таких чуток.

Варто, мабуть, сказати, що у нас в державі помилки можуть зробити всі, і всі їх роблять. Але зробити подвиг здатен далеко не кожен, а лише одиниці героїв. Мені здається, Буданов — це саме та особистість, якій вдалося не лише робити помилки, а зробити ще й подвиг.

Частково — це та інформація, яку ви зазначили. Це і перенесення нашого другого фронту на територію Росії. І це вже ні для кого не якась таємниця, що і вторгнення в Бєлгородську і решту областей. І створення РДК (Російського добровольчого корпусу — Ред.). Те, через що сьогодні Путін найбільше лютує і що ненавидить, це, по суті, створення цивільного фронту проти його диктатури.

Щодо помилок. Чи вони були у Буданова? Мені здається, правильніше запитати, чи працювало ГУР в тих умовах у повністю в правому полі? Звичайно, ні. Я можу пояснити, чому. Тому що наші державні механізми настільки повільні, що вони просто не встигають за сучасними викликами.

І якщо президент, наприклад, оголошує створення дронового роду військ (Сили безпілотних систем — Ред.) 10 місяців тому, минає 10 місяців, а результату досі немає, то в цій ситуації отакі, як Кирило Буданов, беруть відповідальність на себе. І тому більшість речей виконуються саме на здатності командира прийняти рішення.

Коли я очолював ГУР, це була структура, яка тоді лише готувалася, розвивала свої спроможності. Сьогодні Буданов очолює ГУР, і це, я би сказав, повністю новий вид Збройних Сил України. Це вже не просто розвідувальне забезпечення Генерального штабу.

Через цей вакуум відповідальності, ГУР виконувало протягом цих років війни невластиві для себе функції. Але чому? Тому що їх треба було комусь виконувати, треба було робити такі речі.

І от саме через це опоненти (Буданова, прихильники його звільнення — Ред.), які сьогодні апелюють до таких речей, не розуміють, що Буданов і ГУР — це, по суті, сплав Буданова і всього колективу, військового братерства, який сьогодні базується на авторитеті Кирилова Олексійовича.

— А чи ці чутки дійсно мають під собою грунт? Чи дійсно розглядається такий варіант, що очільник ГУР може бути змінений?

Sorry, comments are closed for this post.