Точка зору про пам’ятник засновникам Одеси депутата міськради: Ми проти вшанування в Одесі російського царя

Депутат Одеської міської ради та громадський діяч Петро Обухов на своїй сторінці у фейсбуці висловився на тему можливого демонтажу пам’ятника засновникам міста на Катерининській площі:

“Не вщухають дискусії на тему знесення пам’ятника імператриці Катерині II в Одесі. Я вважаю, що не може бути в центрі українського міста пам’ятника російському цареві. Не всі одесити поділяють цю думку навіть після десятка ракетних обстрілів міста росією.

Але для мене очевидно, що Катерина в Одесі приречена. Рано чи пізно кількість людей за її знесення стане критичною. Так само, як був приречений Ленін на Куліковому полі. І я не думаю, що пам’ятник вистоїть, коли наші воїни повернуться до міста після перемоги.

Катерина — це символ росії — держави агресора. Це все одно, що поставити там російській прапор чи двоголового орла.

Хочу розібрати деякі хибні аргументи та маніпуляції прибічників збереження пам’ятника.

1. «Вы хотите переписать историю Одессы!».

Ні, ми не проти історії. Ми не хочемо її переписати чи видалити її частину. Ми не пропонуємо відредагувати в Вікіпедії статтю про Одесу та видалити звідти згадку Катерини, не пропонуємо перевидати всі підручники історії та історичні книги. Пам’ятник — це не історія. Пам’ятник — це вшанування. Ми проти вшанування в Одесі російського царя.

Але саме цей пам’ятник намагається переписати історію та підмінити правду. Катерина на пам’ятнику тримає в руках папір зі словами «Повелеваем быть порту и городу». Але в рескрипті таких слів немає! Там взагалі немає слова “Одеса”.

Цей рескрипт не про заснування міста, а про будівництво військової гавані та купецької пристані. І якщо вже на те пішло, то набагато більше на становлення нашого міста вплинуло запровадження «Порто Франко» царем Олександром I. І знаєте, як цар Олександр I увічнений у топоніміці та пам’ятниках міста? Ніяк! Олександрівську колону та Олександрівський проспект названо на честь Олександра II, який нічим таким для Одеси не відзначився. То хто тут переписує історію?

2. «На выставке 1901 года в Париже эта площадь была признана красивейшей площадью Европы».

По-перше, виставка була у 1900. По-друге, я не зміг ніде знайти посилань на це. Можливо, цей «факт» є частиною проросійського міфу для захисту пам’ятника.

Запит «найкрасивіша площа Європи» видає все, що завгодно, але не Одесу.

Наша площа дійсно красива. Але ж ніхто не пропонує знести усі будівлі! Вона буде так само красивою з фонтаном, або іншим пам’ятником схожої композиції.

3. «Без памятника Одессу не включат во всемирное наследие ЮНЕСКО».

У світову спадщину ЮНЕСКО включають за критеріями історичної значущості чи унікальності. Немає нічого унікального чи історично значущого у копії пам’ятника, зробленого у 2007 році. Наприклад, Потьомкінські сходи є унікальним арковим мостом і вони разом із прилеглою територією можуть бути об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Будинки на Катерининській площі красиві, але назвати їх якимись унікальними шедеврами чи місцями, де відбувалися важливі історичні події, я не можу. Якщо ми повернемо історичний фонтан, який тут був 130 років тому, нас все одно візьмуть у світову спадщину ЮНЕСКО.

4. «Зачем тратить деньги сейчас, других проблем уже нет?». Із цим аргументом я згоден.

У нас досі не облаштовані нормально сотні бомбосховищ, десятки з яких просто закриті на ключ. Нас чекає, можливо, дуже важка зима, і неправильно витрачати гроші на будівництво пам’ятників і фонтанів, поки йде війна.

Проте мало хто знає, що на охорону пам’ятника Катерині щороку із міського бюджету виділяється понад два мільйони гривень. Це тому, що фігури чотирьох осіб унизу п’єдесталу є музейними експонатами, і повернення цих пам’яток до музею зекономило б місту гроші.

Принципове рішення про заміну пам’ятника можна ухвалити зараз, а повністю реалізувати після нашої Перемоги.

5. «Знесення пам’ятника не врятує від обстрілів».

Дійсно не врятує. Але скажіть, ви би повісили у себе вдома портрет ґвалтівника вашої доньки чи його бабусі?

6. «А что дальше? Снесём Дюка? Оперный театр? Ведь его строили при царе. Переименуем Одессу в Коцюбеев?»

Примітивна маніпуляція. Ні Дюк, ні Оперний театр, ні грецька назва “Одеса” не є символами росії. А пам’ятник російському цареві або значущому російському полководцю є. Спробуйте походити містом з триколором чи георгіївською стрічкою. Поб’ють і правильно зроблять. Пам’ятник російському цареві — такий самий символ тільки но «красивий».

Саме тому фракція Європейської Солідарності в Одеській міськраді пропонує наступне:

— Прибрати пам’ятник Катерині до музею. На її місці може бути фонтан, що знаходився там же раніше.

— Прибрати пам’ятник Суворову.

— Перейменувати Суворівський район на Миколаївський, а Малиновський район на Маріупольський.

— Увічнити у топоніміці міста комбрига 28-го ОМБР Віталія Гуляєва та видатного художника Олександра Ройтбурда.

— Виключити зі складу історіко-топонімічної комісії проросійського депутата з ОПЗЖ Віталія Саутьонкова.

Слава Україні!”.