Одеські податківці довели свою правоту у відмові відшкодування майже 150 мільйонів

Суд підтвердив правомірність рішень комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних на суму 147,4 млн гривень

Про це повідомили в пресслужбі ГУ ДПС в Одеській області.

У дописі йдеться про те, що Головне управління ДПС в Одеській області інформує, що Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі № 200/2066/26 відмовлено в задоволенні позову Товариства (далі також – платник, позивач, ТОВ) до Головного управління ДПС в Одеській області (далі також – ГУ ДПС, відповідач, контролюючий/податковий орган), Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зобов`язання ДПС вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних датою їх фактичного надходження на реєстрацію.

Відповідно до фактичних обставин справи, між позивачем (Постачальник) та ТОВ1 (Покупець) укладено договір поставки, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця будівельні матеріали, за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну відповідно до умов, визначених договором.

Позивачем за цим договором були направлені на реєстрацію податкові накладні складені на ТОВ1 на загальну суму 147,4 млн гривень.

Також між позивачем (Поклажодавець) та ТОВ2 (Зберігач) укладено договір про надання послуг відповідального зберігання, згідно з яким Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця. Зберігач здійснює зберігання товару у м. Запоріжжя .

ГУ ДПС встановлено, що у позивача та його контрагентів взагалі відсутні відомості про власність, володіння чи користування об’єктами рухомого та нерухомого майна.

Суд зазначає, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено, оскільки вони відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості включає в себе наявність інформації, що свідчить про ризиковість здійснення господарської операції. Платник податку отримує статус ризикового в той момент, коли у контролюючого органа наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію зазначену у податковій накладній/розрахунку корегування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення.

Відповідно, контролюючим органом були складені Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у яких зазначено: У зв`язку з необхідністю надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних запропоновано надати такі додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: документи щодо перевезення товару (Дріт УКТЗЕД 7223) від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти виконаних робіт, тощо); документи щодо якості та походження товару (Дріт УКТЗЕД 7223), відомості та відповідні первинні документи складського обліку товару, інформацію щодо працівників, які приймали, розвантажували, навантажували, оприбутковували товар на склад (Дріт УКТЗЕД 7223), а саме: штатний розпис, станом на дату складання відвантаження товару; відомості щодо місць зберігання товару (Дріт УКТЗЕД 7223), а саме: картки складського обліку, інвентаризаційні відомості тощо, інформація та підтверджуючі документи щодо виробників або імпортерів товару (Дріт УКТЗЕД 7223), розрахункові документи (платіжні інструкції), засвідчені підписом уповноваженого працівника надавача платіжних послуг, інформацію та підтверджуючі документи щодо відрядження директора або уповноваженої особи ТОВ для укладання договору постачання товару (Дріт УКТЗЕД 7223).

Враховуючи відсутність у позивача та його контрагентів у власності, володінні чи користуванні рухомого та нерухомого майна податковим органом направлено запити до власників житлових та нежитлових приміщень та отримані відповіді, що об`єкти нерухомого майна в оренду не надавалися, діяльності із контрагентами позивача не проводилось, ніяких договірних відносин не відбувалось.

Отже, встановлена відсутність правових підстав користування складським приміщенням, визначеним сторонами як місце поставки товару, а також відсутність будь-яких доказів фактичного доступу до нього, що свідчить про неможливість здійснення приймання, зберігання та відвантаження продукції.

Згідно з податковою звітністю за формою № 1ДФ встановлено істотну невідповідність між обсягами задекларованих господарських операцій та фактично наявними трудовими ресурсами у позивача.

Наведені обставини свідчать про обґрунтованість сумніву податкового органу у реальності здійснення спірної господарської операції. При цьому, позивачем не надано жодних доказів на спростування таких сумнівів.

Крім того, наявне кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 200, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України; так, групою осіб на території України створено ряд суб`єктів господарської діяльності, серед яких контрагент ТОВ, фінансово-господарська діяльність яких не направлена на настання реальних наслідків у вигляді законних оподаткованих прибутків підприємств, а направлена на маніпулювання показниками податкової звітності з метою ухилення від сплати податків та легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом.

Суд врахував принцип презумпції невинуватості, проте врахував і те, що податковий орган має право при визначенні ризиковості господарської операції використовувати інформацію, зібрану в процесі своєї діяльності, зокрема про невідповідність грошових потоків реальним господарським відносинам; також суд погодився із посиланням ГУ ДПС на необхідність дотримання платником принципу належної обачності при виборі контрагента.

Тому, дослідивши позиції сторін, суд погодився з оскарженим рішеннями комісії ГУ ДПС, оскільки позивачем не було надано первинні документи, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, у зв`язку з наявністю розбіжностей у наданих позивачем документах та сумніву по ланцюгу постачання основної сировини.

За таких обставин, висновки податкового органу є правомірними, а оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скасуванню не підлягають.

З огляду на наведене, суд відмовив у задоволенні позову платника.