Мешканці громади на Одещині категорично не хочуть перейменовувати населені пункти, в яких є російські наративи

У селищах Березине та Тарутине Болградського району Одеської області протягом двох днів пройшли громадські обговорення стосовно перейменування населених пунктів. Але місцеве населення ініціативи не проявило, тому що більшість людей хочуть залишити старі назви, незважаючи на рекомендації Українського інституту національної пам’яті.

Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».

Зі слів старост селища Березине Сергія Сіваєва, у середу, 13 грудня, на громадські обговорення прийшло 120 місцевих мешканців. Пропозицій щодо перейменування від людей не було. Всі одностайно підтримали старе найменування селища.

“Я намагався пояснити жителям, що Український інститут національної пам’яті надасть свою назву, якщо ми не оберемо власну. Але мене ніхто не почув”, – розповів Сергій Іванович.

За словами секретаря Тарутинської селищної ради Анетти Куракової, в громаді проводилося обговорення з умовою надходжень пропозицій до селищної ради. На жаль, жодних ініціатив стосовно перейменування адмінцентру громади не надійшло. Відповідні оголошення були розміщені на офіційному сайті Тарутинської селищної ради, в соціальних мережах Facebook, Telegram, у застосунку Viber та розміщені у паперовому вигляді по селищах.

Ініціативна група, в свою чергу, має намір докласти всіх зусиль задля того, щоб зберегти нинішні назви Тарутине, Березине та інших населених пунктів. Активісти впевнені, що навіть у тексті Закону “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії” є підстави, які не дозволяють відносити ці назви до символів російської імперської політики. Тому ініціативна група намагатиметься домогтися від Українського інституту національної пам’яті вилучення назв населених пунктів із переліку назв, що містять символіку російської імперської політики.

Редактор районної газети “Знамя труда” Віктор Ганган оприлюднив лист Товариства бессарабських німців в Німеччині, адресований голові Тарутинської громади Саві Чєрневу, де висловлені слова підтримки в прагненні ініціативної групи залишити старі назви населених пунктів. Цитуємо цей лист дослівно.

“Товариство бессарабських німців у Німеччині підтримує думку про перейменування селища Тарутине. Ми схвалюємо намір не перейменовувати поселення Тарутине, Березине, Малоярославець Перший, Малоярославець Другий та зберегти поточні назви. Ми підтримуємо ваш запит про виключення цих назв зі списку російських імперських топонімів.

Ми, бессарабські німці Німеччини, є нащадками німецьких фермерів, які заснували ці села на початку ХІХ століття. Наші пращури разом із поселенцями інших народів займалися землеробством у тоді ще не оброблюваному регіоні. Тарутине, Березине, Малоярославець – місця народження наших батьків та бабусь з дідусями, які ми досі називаємо нашими рідними селами. Ми із задоволенням відвідуємо ці місця та підтримуємо дружбу з їхніми теперішніми жителями.

Ми б воліли зберегти поточні найменування цих місць, які мають довгу історичну традицію. Ми розглядали б це як визнання культурного внеску наших предків, засновників сіл.
Імена німецьких поселень у Бессарабії були обрані після поразок Наполеона у війнах проти Німеччини та Росії. Наші пращури погодилися з цими іменами, тому що їм довелося покинути свою німецьку батьківщину через наполеонівські війни. Історична боротьба проти імператора Наполеона пов’язує нас із українським народом. Збереження цих назв місць для нас було б знаком поваги до історії з метою створення гуманного майбутнього.
Крім селища Тарутине, інші колишні німецькі населені пункти, які теж були названі після поразок Наполеона, також зазнали перейменування. Ми знаємо про Червоне та Бородіно, і схвалили б збереження їхніх історичних топонімів. Арциз це поки що не торкнулося, хоча він належить до того ж ряду.
Ще раніше було перейменовано інші колишні німецькі села. Вони також отримали назви після наполеонівських поразок. Зокрема, до них належали Лейпциг (сьогодні Серпневе), Париж (сьогодні Роща), Клястіц (сьогодні Весела Долина). Ми сприйняли їхнє перейменування 1945 року радянською владою як акт свавілля, який мав стерти з пам’яті німецьких засновників цих сіл. Ми сподіваємося на більш збалансований підхід з боку української влади”, – говориться у зверненні бессарабських німців.

Староста селища Березине Сергій Сіваєв вважає, що потрібно виконати рекомендації Українського інституту національної пам’яті. Він наголошує, що все одно Тарутине, Березине, Малоярославець Перший та Малоярославець Другий отримають нові назви, але вже без урахування думки людей, саме ті найменування, які ухвалить Верховна Рада України.