Керівництво російських військових приховує проблеми

Флагман Чорноморського флоту російської федерації потонув ще в середині квітня, але путінська влада так і не повідомила подробиць затоплення судна. У кремлі вирішили не наголосити на втраті свого головного корабля в Чорному морі, а про загиблих просто забути.

13 квітня представники ЗСУ заявили, що по крейсеру «Москва» було завдано удару протикорабельними ракетами «Нептун». 14 квітня міністерство оборони Росії підтвердило, що на кораблі почалося займання, але його вдалося локалізувати. Вже ввечері того ж дня російські офіційні особи почали говорити про те, що «Москва» затонула «в умовах штормового хвилювання» під час буксирування в порт призначення. Але у Міністерстві оборони не підтвердили ракетних ударів українськими ракетами. Також не повідомлялося про загиблих на судні. Лише 22 квітня російське командування визнало, що через пожежу загинула 1 людина і 27 зникли безвісти, а решту членів екіпажу, в кількості 396 осіб, вдалося евакуювати до Севастополя на кораблях, що знаходяться поблизу.

Після 22 квітня про «Москву» намагаються не згадувати. Але з яких причин? Якщо згадати трагедію підводного човна Курськ у серпні 2000 року, тоді сталася схожа історія. Схожа вона на те, що влада також приховала інформацію про справжню причину затоплення, проводячи вкрай неефективну рятувальну операцію. Тоді весь екіпаж загинув, хоча надалі, завдяки незалежним розслідуванням, було виявлено, що військовослужбовці мали всі шанси вижити, оскільки більша частина їх залишалася в загерметизованих відсіках. Їх вбив час, оскільки закінчився кисень. Незважаючи на те, що причиною трагедії з першої години називали вибух торпеди «Шквал», офіційна версія влади була пов’язана з «підводним зіткненням». Лише за два роки в міноборони підтвердили версію з вибухів у торпедному відсіку.

Як і у випадку з Курськом, події навколо Москви залишаються до кінця незрозумілі. Логічно, що підводний човен затонув у мирний час і інформація щодо флагмана Чорноморського флоту може не розголошуватись через військову таємницю. Але навіщо приховувати причини катастрофи, кількість загиблих та поранених? Адже, згідно з даними про погоду, 13 та 14 квітня жодного шторму у Чорному морі не було. Це також підтверджується відео, що потрапило в мережу, де видно, як судно йде під воду. Також з опублікованого аудіозапису, на якому командир «Москви» повідомляє про те, що сталося, зрозуміло, що причиною виникнення пожежі стало попадання двох ракет “нижче за ватерлінію”. Але найголовніше, це кількість загиблих та поранених.

В епоху сучасних технологій інформацію про втрати на крейсері ніяк не вдалося б приховати. Опозиційні ЗМІ Росії, зрозуміло визнані режимом іноагентами, різнилися в цифрах, проте загиблих на флагмані точно було більше, ніж озвучено в офіційній версії. За даними Медузи, 15 квітня до Севастополя доставили 37 тіл моряків. Після затоплення протягом двох тижнів військові проводили пошукові роботи для зачистки «Москви» і підняли всіх, хто “зник безвісти”, а це означає, що загиблих більше 37 осіб, якщо вірити відомостям «Медузи». Також, за словами однієї з матерів, яка шукала свого сина, у шпиталі Скелястої бухти (туди відправили моряків із «Москви») перебувало не менше 200 поранених моряків із корабля.

Не проводячи жодних додаткових розслідувань, вже зрозуміло, що офіційна версія путінського Міністерства оборони відрізняється від того, що насправді сталося на флагмані Чорноморського флоту 13 – 14 квітня. Але навіщо обманювати населення та родичів? Рано чи пізно правда все одно виходить назовні, а нині подібні події розбираються “під мікроскопом”. Приклад «Курська» показав, що народ не обурюватиметься, якщо його обдурити, а потім заплутати безліччю версій. В умовах війни, коли події стрімко змінюються, переключити увагу на щось «свіжіше» нескладно і всі, крім родичів моряків із «Москви», вже встигли забути про трагедію. Виходить, що черговий обман уряду вдався і росіянам можна «вішати на вуха нову локшину».

Схожа ситуація виникає і зараз, лише з опозиційних ЗМІ ми отримуємо уривчасту інформацію про те, що причиною масового розстрілу мобілізованих на полігоні в селі Солоти Білгородської області міг бути конфлікт на релігійному ґрунті. Конфлікт на полігоні почався з наміру трьох солдатів – дагестанця, азербайджанця та адигейця – написати рапорт про те, що вони більше не хочуть служити. Вони пояснили свій намір тим, що це «не їхня війна», повідомляє видання Astra.

За даними видання, після цього підполковник Андрій Лапін зібрав усіх солдатів на полігоні та заявив, що це нібито йде «священна війна».

У відповідь військовослужбовці таджицького походження наголосили, що священна війна – це війна мусульман проти невірних.

Лапін сказав, що Аллах, значить, боягуз, якщо він не дозволяє воювати за ту країну, якій ти присягнув. Фраза дуже багато шокувала – з тих, хто там стояв на плацу. Тому що у нас і з офіцерського складу є мусульмани – і башкири, і татари», – додало джерело видання, цитуючи фразу підполковника росії.

У матеріалі стверджується, що після такої заяви троє вихідців із Таджикистану «сказали іншим мусульманам відійти убік, розгорнули свої автомати, убили підполковника Лапіна та відкрили безрозбірну стрілянину, вбивши ще 29 людей».

Багато російських телеграм-каналів пишуть, що основною проблемою мо рф є «постійна брехня» і приховування проблем. Очевидно, це стосується і кількості втрат, проблем з мобілізацією, матеріально-технічного стану армії та флоту. Втім — в умовах загарбницької війни, що триває, розв’язаної путіним проти України — це позитивний чинник, що веде до розгрому країни агресора.

Джерело