Фермер з Одещини вирощує виноград для всієї України

Микола Федоров вже шостий рік вирощує столовий виноград у селі Дмитрівка Болградського району.

Про це повідомляє інформаційна агенція «Юг.Today».

«Коли ми купували виноградники, у нас не було мрії стати мільйонерами, ми мріяли жити вдома сім’ями і не виїжджати за кордон на заробітки. Слава Богу, витрати окуповуються, за рахунок цього виноградника і живемо», – розповідає аграрій журналістці інформаційної агенції «Юг.Today».

На десяти гектарах Микола Федоров та його брат Віктор Ташогло вирощують столові сорти винограду «Лівія», «Кишмиш», «Велес», «Аркадія», «Кодрянка», «Сенсація» та інші. Врожай цього року стабільно хороший, на сьогодні працює сорок осіб: 34 збирачі та 6 вантажників.

Більшу частину врожаю виноградарі продають через Інтернет:

«90% продаємо через Інтернет. Є постійні покупці, які приїжджають. Тільки починає зріти, за два тижні до збирання ми повідомляємо покупцям із Хмельницького, Києва, Тернополя… У них цього винограду немає. Якраз до свята Преображення у нас 80-90% винограду дозріває, і ми можемо за тиждень відвантажити його людям».

Незважаючи на те, що більшість покупців є постійними, Микола Федорович запевняє:

«Нового покупця знайти легко. Головне, щоб якість винограду була хороша».

На питання, чи користуються чоловіки якимось державними програмами для виноградарів відповідь була коротка:

«На жаль, через нашу бюрократію з цим дуже важко, тому наразі справляємося самотужки».

Фермерам-початківцям Микола Федоров щиро рекомендує займатися саме виноградарством та садівництвом, запевняючи, що на території Бессарабії це найзатребуваніші напрямки. Також чоловік поділився планами на майбутнє:

«Цього року збираємося досаджувати пʼять гектарів персиків, тому що клієнт, який бере виноград, одночасно хоче і персики. Садитимемо певні сорти, щоб дозрівали одночасно з виноградом».

Варто зауважити, що виноградарство має й багато складнощів. Окрім того, що ціни на засоби захисту та роботу людей дедалі зростають, треба мати на увазі, що окупається така праця, за словами Миколи Федорова, тільки через років десять.

«На четвертий рік ця справа покриває свої річні витрати, крім закупівлі. Вперше покрилися засоби захисту, робота людей за рік. Я так, сподіваюся, що на 10-11 рік ми відіб’ємо все, що вклали».