Де ховається Одеса під час тривог: місто укриттів, яких досі не вистачає

Минулого року повітряна тривога в Одесі лунала понад 900 разів. Це означає, що місто перебувало в стані небезпеки більше тисячі годин. Ці цифри – не просто статистика, а реальність, у якій доводиться жити вже п’ятий рік повномасштабного вторгнення РФ.

За інформацією видання Odesa Online,  сирена в Одесі – це не тільки про страх. Це про таймінг і швидкість. Специфіка Одеського регіону іноді не залишає часу на роздуми. Наприклад, якщо ворог атакує місто балістичною ракетою з території Криму, підльотний час становить усього 3-4 хвилини. За цей мізерний проміжок часу людина має встигнути усвідомити небезпеку та знайти захист.

Саме тому рішення потрібно ухвалювати миттєво: вниз – у підвал, паркінг чи будь-яке місце, де над головою є товстий шар бетону. Тут кожна секунда вирішальна.

Ми пройшлися Одесою і подивилися, як це працює насправді.

Паркінги замість сховищ: як рятують торгівельні центри

У багатьох одеських торгівельних центрах роль укриттів виконують не спеціалізовані бункери, а підземні рівні паркінгів.

Наприклад, у ТРЦ «Острів» діє дворівневий підземний паркінг, куди під час тривог стікаються потоки відвідувачів. Під час сигналу про загрозу люди швидко спускаються вниз: хтось із пакетами, хтось із дітьми, хтось просто перериває покупки й іде.

«Ми навіть не дискутуємо про те, чи варто йти – одразу спускаємося. Тут принаймні над тобою кілька метрів бетону», – каже відвідувачка Олена.

Паркінги в якості укриття використовують  в ТЦ “Сади перемоги” та “Гагарін плаза”.

В інших популярних локаціях: у «Сіті Центрі» та ТЦ «Європа» відвідувачі йдуть на мінус перші поверхи. В «Афіні» та комплексі Kadorr у центрі міста також використовують підземні простори.

Це, звісно, не ідеальні сховища, але вони виконують головну функцію – дають захист від уламків і вибухової хвилі.

Водночас у місті залишається чимало «сліпих зон». Наприклад, у таких великих об’єктах, як Metro Cash & Carry та Auchan (ТРЦ Рів’єра) власних укриттів немає. Коли лунає сирена, персонал змушений просити відвідувачів залишити приміщення.

У такі моменти люди опиняються перед складним вибором: стояти просто неба чи поспішати до найближчого сховища, до якого треба пройти кілька сотень метрів (є вказівники, де вони знаходяться).

Гіпермаркет «Ідеал» на сьогодні продовжує свою роботу під час тривоги,  тим, хто хоче відчувати себе у безпеці, доведеться теж прямувати до укриття в іншому місці, свого у торговельному закладі немає.

Вокзали та транспорт: безпека (не) за розкладом

Транспортні вузли Одеси – це зони особливого ризику, де концентрація людей завжди критична. Проте рівень готовності до небезпеки тут різний.

Зокрема, на Одеському залізничному вокзалі система працює як годинник: під час тривоги пасажирів спрямовують співробітники, доступ до сховищ вільний, а самі приміщення підготовлені до тривалого перебування. Тут і мандрівники, і просто перехожі можуть почуватися у відносній безпеці та комфорті, наскільки це можливо в умовах війни.

Натомість на автостанціях, розташованих неподалік вокзалу, ситуація різна. На автовокзалі «Привоз» ми не одразу зорієнтувалися, але працівники показали, де можна спуститися у підземне приміщення.

На АС  «Старосінна» власного укриття просто не існує. Під час тривоги приміщення автостанції було зачинене, про що повідомила табличка на дверях, а от вказівника, куди прямувати до укриття, там не було.

На жаль, багато хто залишався на місці: людині з важкими валізами, дітьми або літнім людям складно подолати ці кількасот метрів за ті самі «балістичні» три хвилини. Як наслідок, чимало пасажирів стоять на перонах автостанції, покладаючись на долю.

Міські ринки: імпровізація як норма безпеки

На легендарному Привозі основною точкою порятунку є підземний паркінг. Місцеві працівники запевняють, що під час тривоги вхід вільний для всіх і жодних заборон немає. Є й відповідні вказівники.

На Новому ринку ситуація дещо інша. Тут роль укриття виконують підвали під м’ясним корпусом. Попри те, що там переважно службові приміщення, адміністрація дозволяє відвідувачам спускатися вниз. Проте тут виникає інша проблема — поінформованість. Чимало покупців просто не знають про існування цих підвалів. Або свідомо обирають залишатися нагорі.

«Я постійно скуповуюсь на цьому ринку, і тривоги не раз заставали мене просто біля прилавків. Зазвичай залишаюся в корпусі – тут товсті стіни, тому шукаю місце, де діє правило двох стін», – розповідає одеситка Катерина.

Найскладніша ситуація – у Пересипському районі. На великому ринку «Північний» власних захисних споруд немає. У разі небезпеки людям радять бігти до сусіднього Будинку дитячої творчості, де облаштовано повноцінне укриття. Але знову ж таки – в умовах обмеженого часу цей шлях для багатьох може стати занадто довгим.

Освіта в безпеці

Освітня сфера Одеси – одна з тих, де системні зміни за останні роки найбільш помітні. За офіційними даними міськради, протягом 2022–2025 років у місті було збудовано та капітально відремонтовано 161 укриття для шкіл і дитячих садків. На ці цілі з бюджету спрямували близько мільярда гривень. Такий масштаб робіт дозволив повернути за парти учнів 93 шкіл та вихованців 68 садочків.

У нових або реконструйованих школах укриття – це вже не підвал у старому розумінні. Це повноцінні функціональні простори з вентиляцією, стабільним освітленням, запасами води та санвузлами. Деякі сховища настільки облаштовані, що вчителі продовжують проводити там уроки, не перериваючи освітній процес навіть під час затяжних тривог.

Проте ідеальна картинка є, на жаль, не всюди. У частині старих шкіл, особливо в історичному центрі, облаштувати повноцінне укриття технічно неможливо – конструктивні особливості будівель просто не витримають таких навантажень. У таких школах вчителі оперативно виводять дітей під час тривоги до найближчих міських сховищ.

Там, де підвалу немає, а територія дозволяє, проблему вирішують за допомогою модульних укриттів. Це компромісний, але ефективний варіант, який дає школі юридичне та фактичне право працювати в очному режимі. Нагадаємо, що працювати у режимі «offline» дозволено лише тим освітнім закладам, де є можливість перебування дітей в укриттях під час тривог.

Поліклініки та лікарні: там, де укриття виглядають як укриття

У медичних закладах Одеси ситуація виглядає досить системною та дисциплінованою.

У багатопрофільних стаціонарах і районних консультативно-діагностичних центрах сховища облаштовані за всіма стандартами: є освітлення, розрахована кількість місць для сидіння, працюють системи вентиляції та зрозуміла навігація.

«Щойно лунає сигнал тривоги, ми одразу спрямовуємо пацієнтів до сховища. Тут усе підготовлено – це не імпровізація, а злагоджений алгоритм», – розповідає медсестра однієї з міських поліклінік.

Доступ до сховищ у КДЦ зазвичай відкритий не лише для персоналу та хворих, а й для перехожих, які опинилися поруч у момент небезпеки.

Наземні укриття: бетонний щит посеред міста

Війна диктує свої правила, зокрема й правила безпеки, тому в Одесі з’явився новий елемент міського ландшафту – надземні мобільні укриття. Сьогодні такі бетонні конструкції вже стали частиною міста, зокрема, є на Куликовому полі, в Аркадії, на Соборній плоші, у парку Перемоги. Це готове рішення для тих, кого тривога застала під час прогулянки чи дорогою на роботу.

Втім, попри зручність, таких об’єктів для мільйонного міста поки що критично мало.

Але розвиток цього напрямку триває. На одеському узбережжі планують встановити вісім додаткових мобільних укриттів. Місто вже заклало на цей проєкт близько 35 мільйонів гривень. Роботи мають завершити до початку літа, аби відпочивальники та мешканці прибережних районів мали «захист під рукою».

Новобудови: укриття є, але не для всіх

У сучасних житлових комплексах Одеси проблема сховищ вирішена ще на етапі будівництва – підземні паркінги новобудов є одними з найнадійніших об’єктів цивільного захисту. Проте тут виникає інша, суто людська перешкода: доступність для «чужих».

В багатьох ЖК намагаються не пускати туди сторонніх людей.

«У нашому комплексі чудовий паркінг, але сторонніх туди просто не пускають. Охорона каже: тільки для мешканців», — каже мешканець однієї з висоток на Таїрова.

Втім, така ситуація не є повсюдно. У багатьох інших житлових масивах Одеси двері підземних рівнів відкриті для всіх, і ніхто не питає про прописку чи наявність ключів.

«У нас територія житлового комплексу не закрита парканом – охороняється лише паркінг. Але я жодного разу не бачив, щоб охоронці виганяли чи не пускали людей», – каже мешканець ЖМ «Райдужний» Олег.

Де безпека лишається дефіцитом: пастки «хрущовок» та приватного сектору

Попри всі зміни, місто визнає проблему – визнає, що захистити всіх на сто відсотків наразі неможливо. За словами в.о. заступника міського голови Володимира Криленка, забезпеченість Одеси укриттями сьогодні становить 62,9%. Це означає, що статистично кожен третій одесит у разі тривоги досі не має гарантованого місця в сховищі.

Найкритичніша ситуація склалася у спальних масивах міста – частині Пересипського, Хаджибейського та Київського районів. Підвали тутешніх «хрущовок» технічно неможливо перетворити на повноцінні укриття: вони занадто низькі, вузькі та не мають належної вентиляції. Водночас такі будинки несуть смертельну небезпеку – у разі влучання ракети чи «шахеда» конструкція може просто скластися, перетворивши підвал на пастку під завалами.

Схожа історія і з дев’ятиповерхівками-«чешками». Одеса досі пам’ятає трагедію в Пересипському районі, коли внаслідок влучання ворожого ударного дрона цілий під’їзд розсипався, немов картковий будиночок.

«У нас поблизу немає обладнаних укриттів, окрім як у школах. Але в шкільних укриттях й дітям мало місця, тому там і заняття розтягнуті на зміни, а також частково проводяться онлайн. Тож йти в укриття в школі – не вихід. Укриття ще є в нових будинках у паркінгах, лікарні та в райадміністрації. Але до них дуже далеко. Ось і доводиться використовувати правило двох стін і сподіватися, що все буде гаразд», – розповідає Ганна, жителька Пересипського району.

Не менш складною є ситуація в приватному секторі. Тут громадських укриттів практично немає, а власні підвали мешканці часто бояться використовувати. Люди тверезо оцінюють ризики: домашній погріб у разі прямого влучання може стати не прихистком, а братською могилою.

«Під час нічних атак шахедів ми спускаємось у наш погріб. Але це захист від непрямого влучення. Наприклад, якщо вибуховою хвилею виб’є вікна, погріб урятує від уламків. Але якщо, не дай Боже, прямий приліт – наше укриття нам не допоможе. Альтернативного виходу з нього немає, тож якщо нас завалить і виникне пожежа, то це вірна смерть. На жаль», – каже мешканець Бугаївки В’ячеслав.

Підвали, які стали укриттями

У старому центрі Одеси, де майже кожен будинок пам’ятає ще позаминуле століття, деякі мешканці знаходять захист в кам’яних підвалах. Це далеко не ідеальні об’єкти цивільного захисту, але в умовах постійних ворожих атак вони стають шансом на порятунок.

Ми побували в одному з таких підвалів у будинку з 130-річною історією. Тут люди взяли безпеку у власні руки: власноруч винесли сміття, провели світло, збили дерев’яні лави та навіть постелили старі килими, щоб хоч якось пом’якшити холод від підлоги. Над головою –  старі труби і відчутний запах вогкості.

Головна перевага такого підвалу – час. Сюди можна спуститися за лічені секунди, не виходячи на вулицю. Для мешканців цього будинку питання «йти чи не йти» вже давно не стоїть, адже вони знають ціну зволікання на власному досвіді.

«До нас минулого року вже прилетіло. Частину будинку зруйновано, загинули сусіди. Тому тепер, коли є загроза, ми одразу спускаємося. Тут хоча б поруч», — розповідає мешканка Вікторія.

Замість висновків. Секунди, що рятують життя

На сьогодні в Одесі офіційно налічується 1257 укриттів. Багато це чи мало? Питання, як то кажуть, риторичне.

На наш погляд, говорити про достатню кількість можна буде лише тоді, коли кожен мешканець чи гість Одеси зможе в будь-якій точці міста і в будь-який час доби швидко та без перешкод знайти найближче сховище. На жаль, зараз ситуація далека від ідеальної, попри те, що місцева влада, безумовно, працює в цьому напрямку.

Місто продовжує вкладати кошти, зводить нові об’єкти та латає дірки в системі безпеки. Проте головна істина залишається незмінною: у момент тривоги має значення не загальна кількість сховищ у місті, а те, наскільки швидко ти можеш дістатися до найближчого.

________________________________________________________________________

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.